гидотанезадовільнозадовільнодобревідмінно Loading ... Loading ... 9 коментарів

Маєтокготелі

міні-готель

кімнати з телевізором,ванною кімнатою

кімната з двоспальним ліжком і двоспальним диваном

кімната з двома ліжками та двомісним диваном

кімната з одним ліжком і диваном

кімната з двома ліжками і одним диваном
послуги:

—  стоянка під охороною

—  бар, кухня

—  сауна (суха фінська, волога російська, місткість 5 чоловік)

  • Маєток
  • Маєток #1
  • Маєток #2
  • Маєток #3
  • Маєток #4

Телефон: 0332-797863
Адреса: с. Липини, вул. Ветеранів 1А
Луцьк, Волинська область

Години роботи:
додати у список улюблених (потрібна реєстрація)
Мітки: , Середня оцінка 2.68 з 5 на основі 44 оцінок
Статистика за місяць:
- переглядів сторінки: 58 (2 в день)
- переглядів фотографій: 29
Рейтинг: 342


9 відгуків для Маєток

  1. Arishka says:

    Інтерьер вражаючий, затишно, господарі дуже привітні люди, кухня смачна.

  2. 123 says:

    Нічьо так... може бути...))

  3. Ірина says:

    Нагода поїздки до Луцька, як це часто буває, трапилась цілковито несподівано. Часу на „обирати-де-жити” було обмаль, бо ще ж треба було з’ясувати „а-що-побачити”. Тому критеріїв пошуку було два: зручний доїзд й ціна (звісно, зазвичай прагну, щоб подорож була бюджетною, але якщо обирати між „дешево й сердито” і „дорожче, але краще” – оберу друге). Нашвидкуруч варіантів проживання було обрано три: „Алекс” (готель домашнього типу), про який було найбільше позитивних відгуків в інтернеті, готель „Околиця” та міні-готель „Маєток”. „Околицю” майже одразу виключили: він був нам по ходу руху, й вже о 13.00 на подвір’ї були святково вбрані гості, вочевидь, мало святкуватись весілля. „Алекс” виключили із списку згодом, бо він з іншого боку міста – незручно добиратись. Зупинились на „Маєтку”, тим більше, що як зазначається в інформації з Інтернету, він „расположен на окраине города Луцка с восточной стороны недалеко от киевской трассы ровенского направления и от гипермаркета «Епицентр»”. Шукали правда довгенько. Готель розташований в селі Липини, село велике, дороговказів про місцезнаходження готелю – жодних. Дякувати дівчині з рецепції, вона телефоном все докладно розповіла, і нарешті ми приїхали.

    Готель являє собою одноповерхову будівлю, в якій одразу при вході ліворуч – номер для проживання (для тих, хто не палить), напроти – рецепція. Далі вперед – велика зала, в яку виходять двері інших номерів для проживання (всього, здається їх в готелі 6). Нас поселили у номер при вході, бо, зрозуміло, йти через зал, де відбувається святкування, з речами, було б незручно й нам, і гостям було б ніяково. До речі, про гостей. Треба віддати належне дівчині з рецепції – вона чесно попередила нас, що в готелі святкується день народження, тому якийсь час прийдеться потерпіти шум. В моїй уяві шум від святкування – це коли готельні номери розташовані на другому поверсі, а ресторан – на першому. А тут – святкування відбувається просто у тебе за стіною. При цьому ввімкнено мікрофон, колонки, грає музика, співає музИка, повискують гості. А в номері – не тихо працює телевізор (щоб хоч якось заглушити звук ззовні), перша година ночі, на хвилинку поринаєш у сон, аж раптом Сі Сі Кейч починає співати про тяжку, вочевидь, долю німецької жінки та її нерозділене кохання. Одним словом, жах!

    Оскільки ми приперлись в цей заклад вже надвечір, зрозуміло, захотілося їсти. Ще коли їхали, запитували по телефону, чи нагодують нас. Запевнили, що так. Приїхали. Поселились. Про номер (його № 1). Складається з кімнати, передпокою та санвузла. В кімнаті – велике ліжко (яке складене з двох невеликих, і це відчуваєш вже вночі, коли провалюєшся у яму між ліжками), телевізор, круглий столик (і жодного стільця. Вечеряли за ним, сидячи на ліжку) і невеличке ліжко (для дитини, наприклад). Над великим ліжком — світильники (які не працюють). В передпокої – великий диван і вішачок для одягу. В санвузлі – ванна з шторкою, унітаз, умивальник. Жодних „мыльно-рыльних” засобів не передбачено. Не можна сказати, що брудно, але на всьому лежить якась така печатка неохайності, як буває, коли вже й треба генерального прибирання або косметичного ремонту, але ще почекаємо, бо ні грошей, ні натхнення нема. Взагалі, готель складає враження таких собі „номерів для інтимних зустрічей” – тобто люди приїхали, гарно випили-закусили, відпочили і роз’їхались. І хоча й в’язані серветки скрізь, тобто видно, що господарі дбають про затишок, але хочеться замість них побачити чисту трубу у ванній, на яку можна не боячись підхопити якусь заразу повісити для сушіння рушник. Або більшого розміру простирадло на нібито двоспальному ліжку, бо простирадло явно з полуторного ліжка, тому вночі воно збивається на середину ліжка, й спиш решту ночі на голому матраці, на якому (де „Ревізор” і Оля Фреймут?!) жодного натяку на наматрацник. Але ми й самі не з Парижу, з цим всім якось примирились, вибору все одно не було. Коштувало це все 250,00 грн. за прейскурантом, але виграли в миттєву лотерею знижку 20%, відповідно, заплатили 200,00 + 10,00 за парковку у дворі. Годували нас у номері. Й на вечерю, і на сніданок ми доїдали те, що не з’їв банкет. Напевне, кухарі й офіціанти вважають, що якщо податли тобі напівхолодне картопляне пюре з котлеткою, ти нізащо не здогадаєшся, що ця страва призначалась для якогось гостя, який не прийшов на святкуваня. Можливо, аби підігріли – вдалося б краще це приховати. Але для чого зайвий клопіт, тим більше, що за цю вечерю на двох персон заклад отримав подвійну оплату: один раз – від святкувальників, один раз – від заїжджих гостей. Так само на сніданок: ну для чого готувати тобі замовлений омлет, якщо швидше та з меншими зусиллями засмажити яєчню, до якої докласти втретє або вчетверте підігріті відбивні (принаймні, такими був їх вигляд і смак). Може, десь я й прискіпуюсь, але, як на мене, варто буває заплатити на 100-200 грн. більше, щоб отримати шанобливе ставлення до себе, як до гостя. А так — не врятувала навіть дешевизна. Тому, з урахуванням всіх складових – тверда четвірка за десятибальною шкалою. Більше не приїдемо. А шкода, бо в усіх інших аспектах Луцьк мені дуже сподобався. Єдине, наступного разу (чи наступних разів) обиратимемо інше місце. Обов’язково.

  4. Олена says:

    Пані Ірино.

    Дякую вам за інформацію про мій готель, я вже прийняла певні міри, вперше її прочитавши на сайті «стежки», мені 2 рази говорить не треба.

    Я вас розумію, ви протратили не один день, щоб написати чудову, неперевершену статтю про паскудства в моєму готелі і у вас є щире бажання поширити її серед великої кількості людей, щоб вони дізнались, яка ви хороша і який препаршивий наш готель. Так от.

    У вас є шанс сказати це в очі керівництву. І навіть отримати гроші назад. Є сайт готелю в інеті, телефони, не в кам"яному ж віці живем. Була б рада з вами поспілкуватись, вислухати вас, прочитати вашу статтю своїм працівникам при вас ще кілька раз, хай напам"ять її вивчать, вона прекрасна. Або надати вам список сайтів, де ви можете розмістити вашу безцінну нетлєнку, бо, може, комусь не дійшло і щоб вони ну ніколи-ніколи до нас не завітали, бо ви так протрудилися, виливаючи свої образи на наш готель і своєї думки ці люди ніколи без вашої допомоги і неоціненної статті не складуть.

    Дуже, дуже хочу стати вам у пригоді.

  5. Ірина says:

    Шановні відвідувачі сайту!

    Я – автор відгуку від 11.03.2013 про готель „Маєток” у Луцьку. Під час його написання я була, дійсно, під дуже великим негативним враженням від відвідування цього готелю. Крім того, цей відгук розмістила на декількох сайтах – настільки тоді була лиха. Зараз, коли пройшов певний час, шкодую не про те, що написала, адже все написане — правда, а про те, що відгук вийшов настільки негативним. Хотілось би абстрагуватись від зайвих емоцій й бути максимально об’єктивною. Справедливо буде відмітити і те, що насправді це далеко не найгірший готель з тих, де довелось бувати. Як бачите, отримала листа від хазяйки (чи управительки) готелю, в якому вона звинувачує мене в тому, що я зробила „Маєтку” таку масовану антирекламу й водночас повідомляє, що певні міри вжиті. Можливо, щось вже змінилось чи ще мінятиметься накраще. Тому запрошую всіх, хто матиме таку можливість і бажання, відвідати цей готель і зробити свої висновки щодо нього, якими поділитись з аудиторією сайту. Буду вдячна всім.

  6. Мария says:

    Остановились в отеле «Маеток» 3-4 июня. Ехали из Польши, решили передохнуть. Приехали в 2 часа ночи, без каких-либо проблем нас мужчина админ поселил в номер. Выспались на славу! Утром нам предложили вкусный завтрак. Нам оч понравилось. В следующий раз остановимся именно здесь. Советую всем!!!!

  7. Тетяна says:

    Цілком підтримую Ірину, тому що повністю згодна з її враженнями від даного готелю, теж мала неприємність у ньому зупинитися, і вважаю, що не варто скупитися і доплатити 100-150 грн, і заночувати у нормальному місці

  8. Михайло says:

    Проживав у номері з двома окремими ліжками, номер дуже просторий,меблі зручні, телевізор працює,інтернет є, у санвузлі і мило,і шампунь — все було. Персонал дуже уважний,ніяких проблем під час проживання у мене не виникало. Годували смачно. Ціни? Ну не знаю, я віддав за номер 200 грн. і за парковку 10 грн. Проживав у номері за 350 грн. в одному готелі,то там хочу сказати,що умови,як на мене, гірші, ніж в Маєтку. Я залишився задоволеним. Буду В Луцьку обов"язково завітаю ще раз.

  9. Богдан says:

    Був у Луцьку у відрядженні. Готель порекомендував знайомий. Перш за все хочу відмітити місце розташування -на околиці міста, до якого 5-7 хв. автомобілем, це, ніби , ти й у місті, але й не у ньому))) насправді дуже тихо, ніякої міської метушні, спалось чудесно. Номер доволі непоганий. Брав одномісний, у ньому: ліжко,диван,столик, вішак для одягу,телевізор, душ ,туалет.Що ще потрібно?) Заплатив за нього 200 грн. як на мене ,то порівняно дешево. Сніданок замовив на 7.30 ранку, думав, скажуть,ща зарано, та ні все зготували,нагодували мене смачно, у дорогу голодним не відпустили:) Отож, моя оцінка 5 з 5.

Скажи!

 

Як додати аватар

Будь-ласка не змінюйте цих полів

Останні відгуки

Реклама