Лучеськ Великий, сучасний Луцьк, — місто з багатовіковою історією, згадки про яке датуються 1085 роком. Його минуле пов’язане з численними легендами, важливими історичними подіями та дивовижною архітектурою.
Як виникла назва Луцька
Перші згадки про Луцьк зустрічаються в Іпатіївському літописі, однак археологи доводять, що поселення існувало тут значно раніше — ще за часів неоліту (ІІІ тисячоліття до н.е.). Вважається, що назва «Луцьк» походить від слова «лука» — вигин річки Стир. Інша легенда пов’язує походження назви з іменем вождя Лука, який заснував місто на острові посеред річки.
З’їзд європейських монархів у Луцьку
Після смерті князя Любарта місто стало важливим політичним центром за часів литовського князя Вітовта. Найвизначнішою подією його правління був з’їзд європейських монархів у 1429 році, на який з’їхалися володарі й посли двадцяти країн Європи. Серед гостей були імператор Сигізмунд, король Польщі Ягайло, король Данії та Швеції Ерік IV, посли Римського Папи й Візантійського імператора. Цей з’їзд став поштовхом для розбудови і благоустрою Луцька як важливого європейського центру.
Таємниці луцьких підземель
Підземелля Луцька оповиті численними легендами, проте археологи виділяють три основні їх типи:
- Підвали та льохи — двоповерхові підземні приміщення, які використовували для зберігання продуктів, цінностей і торгівельних товарів.
- Каналізаційні тунелі — вузькі підземні ходи, призначені для відведення нечистот з монастирів до річок чи ровів.
- Таємні ходи замку Любарта — призначалися для швидкої евакуації або проникнення у фортецю під час нападів.
«Малий Рим Сходу»
Колись Луцьк називали «Малим Римом Сходу» завдяки великій кількості храмів і монастирів. За часів середньовіччя тут одночасно функціонувало близько двадцяти християнських святинь. Серед найвизначніших:
- Соборна церква Івана Богослова у Верхньому замку.
- Православні храми Окольного замку: Катерини, Петра, Дмитра, Якова.
- Католицькі монастирі домініканців, боніфраторів і кармелітів.
Луцьке братство та боротьба за православ’я
У 1596 році православні храми Луцька перейшли до греко-католицької церкви через Брестську унію. У відповідь місцеві жителі створили Луцьке братство — організацію, яка захищала права на власну віру, культуру і мову. Завдяки активності братства король Польщі змушений був відновити діяльність православної церкви.
Луцьк і родина Косачів
Родина Косачів двічі проживала в Луцьку. Вперше — з 1879 до 1882 року, коли Леся Українка написала свій перший вірш «Надія». Вдруге — у 1890–1891 роках, коли Косачі були активними учасниками культурного життя міста.
Караїми Луцька
На західній околиці Луцька проживала унікальна караїмська громада. Караїми були переселені сюди князем Вітовтом у XV столітті з Криму. Вони мали власний храм (кенесу), яка згоріла в 1960-х роках. Караїм Абрахам Фіркович став знаменитим дослідником історії свого народу.
Лучеськ Великий і досі залишається містом, яке зберігає таємниці минулих епох, заворожує легендами і притягує любителів історії з усього світу.
